У розповіді про Венецію Володимир Шутяк скромно промовчав про те, як вміло він веде групу до площі перед Собором св. Марка вузенькими вуличками, де зовсім не відкривається погляду та краса, що чекає попереду. А коли паломники виходять з вузенької вулички на величезну площу з неймовірним архітектурним ансамблем, їхньому здивуванню та захопленню немає меж. А Володя тим часом, вийшовши на площу першим, спостерігає за емоціями паломників, і думаю, отримує велике задоволення від того, як люди з "відкритими ротами" :) розглядають ту красу :)...